Як діагностувати та вилікувати переломи вилице-орбітального комплексу та виличної дуги (кістки)?

Однак потужні удари в обличчя, що спричиняють перелом вилице-орбітального комплексу, так само можуть викликати травму мозку. Тому перед тим, як щелепно-лицевий хірург приступить до операції, пацієнта має оглянути і призначити дослідження нейрохірург, а також анестезіолог. До того ж передопераційні аналізи пацієнт здає натщесерце. Все це займає час, і якщо операцію не встигли зробити протягом першої доби, це можливо через п’ять-шість днів, коли саме спадає посттравматичний набряк.

Що таке перелом виличної кістки?

Перелом виличної кістки відбувається при ударі в обличчя збоку (це не обов’язково боксерський удар, може так само бути невдале падіння, ДТП чи побутова травма). При цьому ламається відросток вилицевої кістки, що йде від вилиці до вуха. При такому переломі не так багато уламків, тому його простіше вилікувати.

Причини перелому вилице-орбітального комплексу

Перелом вилице-орбітального комплексу — це комплексна травма. Коли ламаються та зміщуються всі три відростки вилицевої кістки, отримуємо перелом зовнішньої стінки орбіти, її нижнього краю, передньої стінки гайморової пазухи, вилицеальвеолярного гребеню, вилицевої дуги. Якщо вилицева кістка відділяється від черепа, це завжди складний уламчастий перелом з ускладненнями. Причиною такого перелому виличної кістки зі зміщенням є удар в обличчя спереду (при ДТП, бойовій чи побутовій травмі, падінні).

Які ознаки перелому виличної дуги?

При отриманні будь-якої травми лицьових кісток слід негайно звернутися до щелепно-лицевого хірурга. Ознаками перелому виличної дуги є:

• оніміння частини обличчя після удару;
• кровотеча з носа (якщо також постраждав головний мозок, кров може підтікати разом зі спинномозковою рідиною);
• набряк під оком;
• біль при спробі відкрити рота;
• асиметрія обличчя.

Протягом перших однієї-двох годин після травми той бік, де вилицева кістка зламана, виглядає запалим всередину. Однак по мірі формування набряку він роздувається і стає більшим за здоровий.

Види переломів вилице-орбітального комплексу

Переломи вилице-орбітального комплексу класифікують за низкою ознак. Зокрема, розрізняють такі види переломів вилице-орбітального комплексу та виличної кістки:

• за наявністю зовнішньої рани: закриті та відкриті;
• за ступенем тяжкості перелому виличної кістки: одиничні та множинні;
• за наявністю зміщення: перелом виличної кістки без зміщення чи зі зміщенням;
• за кількістю уламків: уламчасті та лінійні.

Переломи кісток обличчя також розрізняють за місцем ушкодження: переломи щелеп, вилице-орбітального комплексу, нижнього краю орбіти, перенісся.

Як діагностують перелом вилиць?

Найкращий метод діагностики перелому вилице-орбітального комплексу — це комп’ютерна томографія. Перелом виличної кістки та положення уламків чітко проглядаються на КТ, хірург може визначити оптимальний доступ і об’єм майбутньої операції. Оскільки такий перелом часто супроводжується черепно-мозковою травмою (струсом, крововиливом), необхідний не лише опис лицевого черепа, а й головного мозку, тому оптимальною буде КТ голови.

У визначеній проєкції рентген також показує наявність перелому виличної кістки. Але переломи зазвичай поєднані, і окрім вилицевої кістки може бути зламаний нижній край орбіти, вилицеальвеолярний гребінь, передня і латеральна стінки гайморової пазухи, чого на рентгені не видно. Тож ці патології ризикують залишитися недіагностованими і, як наслідок, невилікуваними.

Методи лікування перелому вилицевої дуги

Лікування перелому виличної кістки в клініці Sirius здійснюється методом металоостеосинтезу. Якщо при переломі кістки уламки затиснули судинно-нервовий пучок, що іннервує підочкову область, важливою задачею хірурга є його звільнення, щоб пацієнт не отримав стійку парестезію частини обличчя. Щелепно-лицевий хірург має розмістити уламки кісток на правильні місця та закріпити їх титановими пластинами і шурупами. У випадку відкритої рани і втрати частини уламків їх відтворюють у спеціальній комп’ютерній програмі та роздруковують з титану на 3D-принтері.

Задача щелепно-лицевого хірурга — максимально відновити вигляд людини до травми та не залишити рубців, і якщо є така можливість, репозиція більшості уламків здійснюється через внутрішньоротовий доступ. В окремих випадках робиться розріз по нижньому краю повіки або в іншому місці в залежності від того, де зручніше дістатися до фрагментів кістки. Операція при переломі виличної кістки триває одну-три години, після чого пацієнт залишається під лікарським наглядом у клініці на два-три дні та повертається додому.

Ускладнення пошкодження вилице-орбітального комплексу

Ускладнення можуть різнитися залежно від характеру перелому. При переломі нижньої стінки орбіти, де товщина кістки не більша за один міліметр, уламки провалюються в гайморову пазуху, туди ж «сповзає» око — у результаті пацієнт матиме стійке порушення зору (енофтальм). А якщо вчасно не видалити кров і фрагменти кістки з гайморової пазухи, то утворюється хронічне запалення і нагноєння гематоми.

У випадках, коли уламки зламаної кістки затиснули чи пошкодили підочний нерв, це призводить до втрати чутливості частини обличчя і верхньої щелепи. Загалом же непроведене (застарілий перелом виличної кістки) або проведене неякісно (неправильно зрощений перелом виличної кістки) лікування призводять до помітної асиметрії обличчя.

Які обмеження після лікування перелому виличної кістки?

Після лікування вилицевої кістки слід берегти обличчя і уникати фізичних навантажень. За тиждень після операції щелепно-лицевий хірург знімає шви, а за три місяці — призначає контрольну КТ, щоб перевірити, як зрослася кістка. Після цього можливе видалення титанових пластин, які укладені близько до поверхні шкіри і відчуваються на дотик. Проте, ці пластини зазвичай не спричиняють жодного дискомфорту і навіть не реагують на металошукачі.