Синус-ліфтинг - Клініка Sirius-Dent

Стоматологiя

Синус-ліфтинг

Синус-ліфт (синус-ліфтинг) — це один з можливих варіантів направленої регенерації (відновлення) кісткової тканини, який передбачає збільшення її об’єму у верхній щелепі.

Між оком і верхніми зубами людини знаходиться гайморова (верхньощелепна) пазуха. Щелепна кістка, з якої ростуть верхні зуби, має певний об’єм. Він зменшується після видалення зуба, адже кісткова тканина більше не виконує підтримуючу функцію і відбувається її резорбція. Окрім того, зуби зазвичай видаляють через наявність запалювальних процесів, тобто частина тканини також вже втрачається внаслідок запалення. Таким чином, з одного боку у людини збільшується глибина дна (і відповідно об’єм) гайморової пазухи, в той час як зі сторони ротової порожнини альвеолярна кістка піднімається вгору.

І коли людина звертається до стоматолога задля дентальної імплантації, подеколи виявляється, що кісткової тканини недостатньо: так, довжина імплантата — 8 мм, а об’єм кістки, наприклад, 1-5 мм. Очевидно, що у такому випадку при намаганні вкрутити імплантат він потрапить у гайморову порожнину, дезінтегрується (відторгається), а в найгіршому випадку залишиться в порожнині й призведе до одонтогенного гаймориту. А отже, для успішної імплантації та подальшого встановлення коронки необхідно збільшити об’єм кістки, і в цьому нам допоможе синус-ліфт. Наразі ми розпочали співпрацю з Інститутом VIRTUS щодо використання клітинних технологій у кістковій пластиці.

Кісткова пластика у досвідченого хірурга.

Зателефонуйте нашому адміністратору та запишіться на консультацію за телефоном +38 (066) 125 86 31 або заповніть форму на сайті.

що варто знати

Що таке синус-ліфт

Синус-ліфт — це нарощування кісткової тканини у верхній щелепі. Він може бути відкритий і закритий.

Закритий синус-ліфт ми використовуємо, коли бракує буквально 1-1,5 мм для встановлення імплантатів, і заради цього немає необхідності проводити складну операцію з відкриттям гайморової пазухи. Тоді ми залучаємо спеціальну хірургічну техніку: спочатку пропилюємо ложе під імплантат, не доходячи приблизно на міліметр до дна гайморової пазухи, і встановлюємо туди спеціальний інструмент. Якщо трохи натиснути на нього, дно можна припідняти на 1,5-2,5 мм, а оскільки слизова оболонка пазухи при цьому не ушкоджена, немає перфорації. Тож тепер можна вільно встановити імплантат, і коли все загоїться, жодних слідів закритого синус-ліфту не залишиться.

Відкритий синус-ліфт, відповідно, допомагає підняти дно гайморової порожнини тим пацієнтам, у яких залишилося менше кісткової тканини, ніж у попередньому випадку. Хірург формує невелике віконечко в кістці так, щоб не пошкодити оболонку гайморової пазухи, після чого відшаровує оболонку від кістки, піднімає її і в цей “карман” вкладає остеозаміщуючий матеріал. Він в першу чергу виконує каркасну функцію, тобто тримає об’єм, всередині якого формується нова кісткова тканина. У такий спосіб компенсується та тканина, яка була втрачена після видалення зуба, і одночасно нарощується достатній об’єм для встановлення імплантата.

Існує також варіант вертикальної аугментації, який передбачає збільшення обсягу кісткової тканини з боку ротової порожнини. На жаль, така операція є вкрай складною й рідко призводить до позитивного результату.

У яких випадках необхідний синус-ліфт?

Синус-ліфт необхідний тим пацієнтам, які хочуть встановити зубний імплантат, але мають недостатній об’єм кісткової тканини у верхній щелепі. Якщо ж показань для проведення саме синус-ліфту нема, ми виконуємо інші варіанти кісткової пластики, якими також володіємо досконало.

Зазвичай дентальна імплантація відбувається за кілька етапів: спочатку проводиться синус-ліфт, через 9 місяців встановлюється імплантат, а ще через 6 — постійна коронка. Ми ж у клініці Sirius-Dent надаємо перевагу одноетапній імплантації: синус-ліфт й установлення імплантату відбуваються в один день. Таким чином нова кісткова тканина вже формується довкола імплантату, а за 9 місяців ми завершуємо протезування коронкою і пацієнт не має чекати додаткові пів року, аби отримати повноцінний зуб.

Що буде, якщо не нарощувати кісткову тканину?

Якщо лікар не враховує нестачу кісткової тканини і все ж таки починає імплантацію, це призведе до катастрофічних наслідків для пацієнта.

— Відбувається перфорація гайморової пазухи і частина імплантата стирчатиме всередину. З великою вірогідністю на нього не наросте кісткова тканина, і подальше протезування стане неможливим. Не кажучи вже про те, що у пацієнта виникне запалення гайморової пазухи — гайморит, — пояснює головний лікар клініки Sirius-Dent Денис Валькевич. —  У найгіршому випадку імплантат, дезінтегрувавшись, повністю провалиться в гайморову пазуху і там залишиться, а значить, така людина стає сумісним пацієнтом досвідчених ЛОР-хірурга і щелепно-лицевого хірурга. Ми в жодному разі не допускаємо подібних варіантів розвитку подій, але мені доводилося оперувати такі випадки.

На щастя, на такі екстремальні дії лікарі все ж таки наважуються рідко. Зазвичай, аби уникнути остеопластики, пропонують альтернативні варіанти протезування: знімні протези або імплантати нестандартної форми (у вигляді пластин чи дисків), які можна спробувати встановити у малий об’єм кісткової тканини. Регенеративні властивості нашого організму інколи дійсно вражають, але альтернативні імплантати зазвичай не спрацьовують.

Діагностика і підготовка до синус-ліфту

Перший крок в підготовці до синус-ліфту — це консультація щелепно-лицевого хірурга. Перед проведенням синус-ліфту необхідно зробити комп’ютерну томографію верхньої щелепи, здати стандартні аналізи, як і перед будь-якою іншою операцією, та прийти на консультацію до анестезіолога.

У більшості медичних закладів синус-ліфт проводять переважно під місцевою анестезією, ми ж віддаємо перевагу седації. Це зручніше не тільки для пацієнта, який не відчуває стресу, але й створює додатковий комфорт для хірурга. Як правило, операційна зона — це проекція 6-7 зуба, куди доволі складно дотягнутися, якщо пацієнт перебуває у свідомості і мимоволі напружує м’язи щоки. Окрім того, людині важко тривалий час перебувати у нерухомості, а будь-який необережний рух пацієнта під час тонкої роботи хірурга створює ризик перфорації оболонки гайморової пазухи. У такому випадку операцію необхідно завершувати, а кісткова пластика відкладається на 3 місяці.

Якщо ж пацієнт перебуває під седацією, він повністю розслаблений, і хірург може спокійно працювати зі стабільними опорами, виключивши ризик необережних рухів. Таким чином, якість та ефективність хірургічного втручання набагато вищі. До того ж, ми у Sirius-Dent маємо необхідну матеріально-технічну базу для проведення лікування під наркозом.

Етапи проведення синус-ліфту

Синус-ліфт не є простою операцією, проте ми маємо значний досвід. Етапи проведення синус-ліфту наступні:

  1. відкриття оперативної зони (формування слизово-надкісткового лоскуту);
  2. вихід на передню латеральну стінку гайморової порожнини; 
  3. формування кісткового вікна;
  4. відшарування внутрішньої стінки гайморової порожнини від кісткової тканини;
  5. формування отвору для встановлення імплантату;
  6. встановлення імплантату;
  7. закладення остеозаміщуючого матеріалу в карман між слизовою оболонкою гайморової порожнини і власне кістковою тканиною довкола імплантата;
  8. закриття PRF-мембраною чи сполучнотканинною мембраною;
  9. повернення на місце слизово-надкісткового лоскуту і накладення швів; 
  10. контрольний рентген, щоби визначити правильність положення імплантата.

Можливе ускладнення протягом синус-ліфту — це розрив внутрішньої оболонки гайморової пазухи, але навіть якщо таке сталося, наші хірурги знають, як дати цьому раду. Тож на можливості подальшого встановлення зубних імплантатів це не скажеться.

Оскільки ми весь час перебуваємо в пошуку більш ефективних методик роботи, наразі активно співпрацюємо з Інститутом VIRTUS щодо використання стовбурових клітин під час синус-ліфта.

У нас є спеціальна комп’ютерна програма, яка може віртуально відновити відсутні фрагменти кісткової тканини, а також дозволяє змоделювати поверх них титанову сітку, яку ми потім роздруковуємо на 3D-принтері. Якщо цю сітку встановити під час операції на альвеолярний відросток щелепи, вона виконує роль своєрідної матриці, тобто відтворює у 3D об’єм, який лікар змоделював у програмі.

Клітинна лабораторії Інституту VIRTUS бере у пацієнта стволові клітини, з яких нарощують біологічну масу, і у живильному середовищі пересаджують ці клітини на наданий нами остеозаміщуючий матеріал.

Таким чином, під час синус-ліфту ми вкладаємо титанову сітку-матрицю, а між нею і кісткою розташовуємо остеозаміщуючий матеріал із власними стволовими клітинами пацієнта. Завдяки цьому збільшується кількість біоматеріалу і пришвидшується відновлення кістки.

Реабілітація після нарощування кісткової тканини проходить майже без больових відчуттів. В цілому вона відповідає етапам запалювального процесу: помірний набряк щоки триває 3-4 дні і спадає на 4-5 день, а на 7-10 день після операції лікар знімає шви. Якщо мова про одноетапну імплантацію, через 9 місяців (але не довше, ніж за рік) пацієнт може звернутися до хірурга щодо встановлення постійної коронки.

Протипоказання для синус-ліфту

Оскільки ми проводимо синус-ліфт під седацією, відповідно й протипоказання є загальнохірургічними. Зокрема, синус-ліфт не проводиться у таких випадках:

  • наявність невилікуваних гострих або хронічних захворювань;
  • запалювальний процес у ротовій порожнині;
  • онкологічне захворювання і проходження хіміотерапії;
  • нещодавно перенесений інфаркт або інсульт.

Також дентальна імплантація, відповідно і синус-ліфт, не проводиться під час вагітності та лактації, адже це є протипоказанням для анестезії.

Популярні питання

З якого віку можна ставити імпланти?

Імплантати можна встановлювати після завершення росту кісткової тканини (з 18—19 років).

Які можуть бути мембрани?

Найпопулярнішими в стоматології на сьогоднішній день є такі типи мембран:

  • синтетичні;
  • титанові;
  • колагенові;
  • PRF-мембрани.

Останні – отримані із власних клітин крові пацієнта. Кров центрифугують, одержують тромбоцитарний згусток, пресують його і надають форму пластини. Ми здебільшого, у 99%, використовуємо саме PRF-мембрани.

Чи можна «наростити кістку» та встановити імплантат за один прийом?

Є два підходи до спрямованої регенерації кісткових тканин:

  1. Спочатку укласти остеозаміщувальний матеріал, закрити його мембраною або сіткою, тобто створити захисний каркас для цього матеріалу, і встановлювати імплантат через деякий час – зазвичай через 6 місяців.
  2. Робити все за раз, одноетапно. Ми використовуємо саме такий підхід. Через 12 років роботи зі спрямованої регенерації кісткової тканини ми почали отримувати досить стабільні результати.

Чи є протипоказання для проведення дентальної імплантації?

Прямих протипоказань до встановлення зубних імплантатів немає. Відносними протипоказами до імплантації зубів є стани, при яких може бути порушений процес приживлення імплантата у кістковій тканині:

  • хіміотерапія після онкологічних захворювань
  • неконтрольований цукровий діабет
  • нещодавно перенесений інфаркт, інсульт

У таких випадках стоматологічну імплантацію проводять після стабілізації стану здоров’я пацієнта.

Залишилися питання?
Задайте їх спеціалісту Sirius-Dent на консультації
This site is registered on wpml.org as a development site.