Сучасна анестезія

Покази і протипоказання до застосування анестезії у стоматології

Знеболювання у стоматології проводиться перед будь-якими втручаннями: лікуванням, видаленням, протезуванням або імплантацією зубів, професійною гігієною зубів і порожнини рота, кістково-пластичними та іншими операціями. Завдяки використанню сучасних анестетиків та їх комбінацій (для зменшення токсичного навантаження препаратів на організм), у клініці Sirius-Dent проводяться будь-які стоматологічні операції без обмеження за віком пацієнта.

Ми також проводимо безпечне і безболісне лікування зубів у дітей з ДЦП (дитячий церебральний параліч) під загальною анестезією (седація).

Протипоказаннями до знеболювання у стоматології є стани, коли ризик від анестезії перевищує очікувану користь для пацієнта. До них відносять:

• порушення згортання крові;
• інфаркт міокарда, перенесений впродовж останніх трьох місяців;
• ішемічний інсульт (інфаркт головного мозку), перенесений впродовж останніх шести місяців;
• гострий лейкоз та інші.

Підготовка до анестезії

Підготовка до загальної анестезії у стоматології розпочинається з консультації з анестезіологом. Лікар опитує пацієнта, чи переносив він раніше наркоз, чи були якісь алергічні реакції або інші ускладнення після анестезії, як проходило загоєння і чи була кровоточивість. Також анестезіолог уточнює, чи є у пацієнта супутні захворювання. Деякі анестетики містять адреналін, який підвищує тиск, тому вони протипоказані пацієнтам з артеріальною гіпертензією.

Потім анестезіолог спрямовує пацієнта на медичне обстеження, щоб оцінити загальний стан його здоров’я і виключити наявність протипоказів до проведення процедури. Якщо у пацієнта є алергія на деякі знеболюючі препарати, то перед анестезією у стоматології бажано зробити проби у лабораторії і показати їх анестезіологу. Безпосередньо у день операції за 6 годин до неї не можна їсти (за відсутності захворювань шлунково-кишкового тракту), за 4 години не можна пити.

Етапи і методи анестезії у стоматології

У стоматології застосовують різні види анестезії, в залежності від виду і об’єму майбутнього втручання. Анестезія буває місцевою і загальною (наркоз). До основних видів місцевого знеболювання у стоматології відносять:

• аплікаційну анестезію.На ясна наносять анестетик у формі гелю або спрея, який проникає на 1–2 мм вглиб тканин і через 2–3 хвилини блокує їх чутливість. Такий метод поверхневого знеболювання використовують перед професійною чисткою зубів, ін’єкцією анестетика в ясна або іншими простими маніпуляціями;
• інфільтраційну анестезію. Вона передбачає ін’єкцію знеболюючого препарату в ділянку кореня зуба. Інфільтраційна анестезія у стоматології застосовується при лікуванні глибокого карієсу, пломбуванні кореневих каналів, видаленні зуба. Ефект знеболювання зберігається впродовж 1 години після уколу;
• провідникову анестезію. Стоматолог робить ін’єкцію анестетика в ділянці нервового стовбура, що дозволяє знеболити одразу декілька зубів. Такий метод анестезії застосовується при лікуванні або видаленні 2–3 зубів, розміщених поруч, або при проведенні кістково-пластичних операцій;
• плексусну анестезію. Даний метод передбачає ін’єкцію анестетика у нервове сплетення щелепи, від якого відходять нерви зубів, що дозволяє відразу надійно знеболити велику зону. Стоматологу не потрібно робити кілька уколів у кожен зуб, тому немає ризику місцевої токсико-резорбтивної реакції, коли анестетик у великій кількості потрапляє у кровотік. Плексусна анестезія застосовується при великих об’ємах оперативного втручання, наприклад, видаленні 4–6 зубів або деяких щелепно-лицевих операціях.

До можливих побічних ефектів місцевої анестезії у стоматології відносять тривале оніміння м’яких тканин обличчя, нечітку мову, утруднення ковтання (зустрічається переважно при плексусній анестезії). Щоб уникнути їх проявів, використовують менші дози анестетика.

Загальна анестезія (наркоз) у стоматології застосовується при проведенні великих і складних хірургічних втручань, а також при наявності у пацієнта алергічних реакцій на місцеві анестетики. Лікування зубів під седацією показане дорослим, що відчувають страх перед процедурою, і маленьким дітям, які в силу віку не можуть виконувати вказівки стоматолога. Під час даної процедури використовуються снодійні препарати, тому пацієнт знаходиться у стані напівдрімоти. Седація буває інгаляційною і внутрішньовенною.

У стоматології седація поєднується з місцевою анестезією, так як сама по собі вона не є методом знеболювання. При інгаляційній седації з ендотрахеальною подачею встановлюють спеціальну ендотрахеальну трубку через ніс або рот (залежить від побажання стоматолога), через яку подають інгаляційний анестетик. Після завершення операції трубку витягують. Часто використовується комбінована анестезія: після інгаляційної седації встановлюють внутрішньовенний катетер із седативним препаратом. Потім проводять місцеве провідникове знеболювання невеликою дозою анестетика.

У сучасній стоматології у дітей перед проведенням місцевої анестезії інгаляційна седація застосовується досить часто. Це дозволяє дитині почуватися комфортно і не відчувати страху і болю.